ДВРЗ на суботнику Історичні відомості про ДВРЗ (частина 3)

35

В Києві розпочався місячник з благоустрою території. На ДВРЗ, звісно, теж. А як було раніше? Ось як про це пише В.Приходько в книзі «ДВРЗ». У день суботника на ДВРЗ завжди все було урочисто:

“…в коммунистической бригадє с намі Лєнін впєрєди”, – гучно лунало з великих “колоколів-динаміків”, встановлених біля Будинку культури й Заводу. Скрізь буфети. Працівники Заводу впорядковували вулиці селища. Постійно навідувалися начальники різних рангів, схвально відгукувалися про тих, хто працював на суботнику, і їхали далі – треба інших підбадьорити. Інколи начальники самі брали в руки лопату, особистим прикладом надихаючи учасників суботника до трудових подвигів. Працювали повсюдно, суботник вважався всесоюзним. Протягом дня у точно визначений час у районні інстанції надавалися відповідні звіти: скільки на даний момент чого зроблено, прибрано або вироблено, якщо суботник влаштовувався на робочих місцях. Районні органи доповідали міським, ті вище. Запізнення з наданням такої інформації вважалося надзвичайною подією з наперед відомими наслідками. “Зверху” зразу мали знати, скільки, де й чого прибрано та вироблено, і на скільки більше, ніж минулого суботника. Виробити або прибрати менше мало хто наважувався.

258259